УДК 37.015.3
DOI: 10.30838/J.BPSACEA.2312.070720.101.646
ПОР1ВНЯЛЬНИЙ АНАЛ1З ПОКАЗНИК1В МОРФОФУНКЦЮНАЛЬНОГО СТАНУ ТА Ф1ЗИЧНО1 П1ДГОТОВЛЕНОСТ1 СТУДЕНТ1В
СОЛОГУБОВА С. В. 1 , канд. фЬ. вих., доц., ШИЯН В. М. 2, канд. ф\\з. вих., доц., ЛАХНО О. Г., канд. ф\\з.
вих., доц.,
ЧЕЛНОКОВ О. В.4, канд. техн. наук, проф., МОЛЧАНОВ е. В. 5, ст. виклад.
Анотащя. Постановка проблеми. Порiвняно показники фiзичного стану студенток I курсу архитектурного та техшчних факультепв та тдтверджено необхщшсть внесення ввдповщних змш до навчально! програми з дисциплши «Фiзичне виховання» цього контингенту пвд час навчання на II кура. Методи: теоретичний aнaлiз i узагальнення даних, педагогiчне спостереження, педагогiчне тестування, антропометричт методи дослщження, функцiонaльнi методи дослвдження кардюресшраторно! системи та методи математично! статистики. Проведене дослщження виявило, що бiльшiсть показнишв фiзичного розвитку обстежених дiвчaт збнаються з нормативними i не потребують додатково впливу на них або цшеспрямовано! корекци маси тiлa. О^м того, обгрунтовано необхiднiсть внесення додаткових змш до навчальних програм рiзних фaкультетiв iз дисциплiни «Фiзичне виховання» для цього контингенту студенпв шд час 1х навчальних занять на II кура:
- на заняттях iз дисциплiни «Фiзичне виховання» техтчних фaкультетiв потрiбно цiлеспрямовaно розвивати швидшсш якостi та вибухову силу нижшх кiнцiвок;
- на заняттях iз дисциплiни «Фiзичне виховання» на архитектурному фaкультетi потрiбно робити акцент на розвитку витривалосп, а також додатково розвивати силу верхшх кiнцiвок.
У ходi дослiдження пiдтверджено, що вказаний контингент може займатися фiзичним вихованням за навчальними програмами для студенток II курсу низького рiвня фiзичноl пiдготовленостi i не потребуе спещальних реaбiлiтaцiйних зaходiв i значних обмежень у тренувальному процесi.
Ключовi слова: студенты; ф1зичне виховання; ф1зичний стан; ф1зична пгдготовленгсть
СРАВНИТЕЛЬНЫЙ АНАЛИЗ ПОКАЗАТЕЛЕЙ МОРФОФУНКЦИОНАЛЬНОГО СОСТОЯНИЯ И ФИЗИЧЕСКОЙ ПОДГОТОВЛЕННОСТИ СТУДЕНТОВ
СОЛОГУБОВА С. В.1 , канд. физ. восп., доц., ШИЯН В. М. , канд. физ.
восп., доц.,
ЛАХНО Е. Г.3, канд. физ. восп., доц., ЧЕЛНОКОВ А. В.4, канд.
техн. наук, проф.,
МОЛЧАНОВ Е. В.5, ст. препод.
Аннотация. Постановка проблемы. Приведены показатели физического состояния студенток I курса архитектурного и технических факультетов и подтверждена необходимость внесения соответствующих изменений в учебную программу по дисциплине «Физическое воспитание» данного контингента во время обучения на II курсе. Методы: теоретический анализ и обобщение данных, педагогическое наблюдение, педагогическое тестирование, антропометрические методы исследования, функциональные методы исследования кардиореспираторной системы и методы математической статистики. Проведенное исследование показало, что большинство показателей физического развития обследованных девушек совпадают с нормативными и не требуют дополнительного воздействия на них или целенаправленной коррекции массы тела. Кроме того, обоснована необходимость внесения дополнительных изменений в учебные программы различных факультетов по дисциплине «Физическое воспитание» для данного контингента студентов во время их учебных занятий на II курсе:
- на занятиях по дисциплине «Физическое воспитание» технических факультетов нужно целенаправленно развивать скоростные качества и взрывную силу нижних конечностей;
- на занятиях по дисциплине «Физическое воспитание» на архитектурном факультете необходимо делать акцент на развитии выносливости, а также дополнительно развивать силу верхних конечностей.
В ходе исследования подтверждено, что данный контингент может заниматься физическим воспитанием по учебным программам для студенток II курса низкого уровня физической подготовленности и не требует специальных реабилитационных мероприятий и значительных ограничений в тренировочном процессе.
COMPARATIVE ANALYSIS OF INDICATORS OF MORPHO-FUNCTIONAL STATUS AND PHYSICAL FITNESS OF STUDENTS
SOLOHUBOVA S.V.1 , Cand. Sc. (Phys. Ed.), Assoc. Prof., SHYYAN V.M 2, Cand. Sc. (Phys. Ed.), Assoc. Prof., LAKHNO O.H.3, Cand. Sc. (Phys. Ed.), Assoc. Prof., CHELNOKOV O.V.4, Cand. Sc. (Tech.), Prof., MOLCHANOV Ye.V. 5, Assist. Prof.
e-mail: el.lahno84@gmail. com, ORCID ID: 0000-0003-1290-6873
Engineering and Architecture", 24-a, Chernyshevskoho Str., e-mail: evgenymol4anov@gmail.com, ORCID ID: 0000-0003-2911-4901
Dnipro, Ukraine, tel. +38 (099) 095-84-46,
Abstract. Problem statement. The work compares the indicators of physical condition of the first-year students of the architectural and technical faculties and proves the necessity of making appropriate changes to the curriculum in the discipline of "Physical Education" for the second-year students. Methods: theoretical analysis and generalization of data, pedagogical observation, pedagogical testing, anthropometric research methods, functional methods of cardio-respiratory system research and methods of mathematical statistics.
It was found out that most of the physical development indicators of the girls surveyed are in compliance with the normative, and do not need additional influence or deliberate correction of body weight. In addition, the necessity to make additional changes to the curricula of different faculties in the discipline of "Physical Education" for the students during their second year of study was substantiated:
- in classes of "Physical Education" for technical faculties, it is necessary to deliberately develop the speed
qualities and the explosive strength of the lower limbs;
- in classes of "Physical Education" for the students of the faculty of Architecture, the emphasis should be put on the development of endurance, as well as to further development of the strength of the upper limbs.
In the course of the study it was proved that the students can get physical education according to the curricula of the second-year students of low-level physical fitness and do not require any special rehabilitation measures and significant restrictions in the training process.
Постановка проблеми. Розбiжнiсть осв^шх програм на рiзних факультетах Придншровсько! державно! академп будiвництва та арх^ектури очевидна. Особливо ця рiзниця проявлясться пщ час порiвняння освггшх програм арх^ектурного та техшчних факультетсв (економiчного, будiвельного та шших). Вона зумовлена специфшою спещальносп «Арх^ектура», яка, на вщмшу вщ шших техшчних спещальностей, творча та, вщповщно, потребуе цшеспрямованого розвитку творчих здiбностей.
Пщ час вступу до академп майбутшм арх^екторам, на вщмшу вщ шших спещальностей, необхщно пройти «творчий конкурс», що складаеться з малюнка та композицп (пщготовка до якого становить, щонайменше, кшька роюв). Саме вщ результат цього конкурсу на 50 % залежить вступний бал, за яким визначаеться рейтинг абiтурiентiв на вступ до академп. Оскшьки набiр на спещальнють «Арх^ектура та мютобудування» зажди вщбуваеться за конкурсом, до цього факультету вщбирають лише д^ей, що мають вщповщш здiбностi.
Таким чином, навчальш програми цього факультету значно вiдрiзняються за змютом
спецпредме^в, але програми загальних дисциплш (до яких i належить дисциплiна «Фiзичне виховання») тако! рiзницi не мають. Це зумовлюе необхiднiсть порiвняльного аналiзу значущих для дисциплiни «Фiзичне виховання» характеристик студенпв I курсу архiтектурного та техшчних факульте^в iз подальшим внесенням вщповщних змiн до !х навчальних програм iз дисциплiни «Фiзичне виховання» пщ час навчання на II кура.
Анал1з публ1кац1й. Пiдготовка майбутшх архiтекторiв вiдрiзняеться вiд навчання студенев за iншими спецiальностями наявнiстю творчо! складово! На думку Н. Н. Гордiенко (2007), основним компонентом творчого мислення постае образне мислення, або уява. Абiтурiенти, що обирають творчу професш напряму «людина - художнш образ», повиннi мати вроджений талант та вщповщш здiбностi [2]. Таю люди мають вроджену схильшсть до творчих професш (архiтектори, дизайнери, конструктори). Вони легко уявляють образ об&екта, явища або предмета сво!х думок, !м притаманнi наочно-образне мислення та художнш склад
розуму, а для виконання завдань вони використовують образи.
Для абiтурieнтiв, що вступають на iншi спецiальностi ДВНЗ ПДАБА, навпаки, характерне абстрактно-символiчне
мислення, притаманне математикам, аналiтикам, економiстам або програмютам. Вони легко засвоюють шформащю, яку не можна уявити: математичш коди, формули та операцп.
Навички творчо&1& дiяльностi не можна набути через одержання вербально&1& шформацп або показ способу дп. Саме тому для розвитку творчого мислення необхщш активш методи навчання [4, с. 109-110]. Для творчого розвитку студенев заохочують до спiлкування (висловлювати пропозицп, висновки, узагальнення), використовують ефективнi джерела стимулювання та диференцiйний пiдхiд до студенпв iз рiзним рiвнем навчальних досягнень, а також бшьш складш завдання зi студентами з вищим рiвнем навчальних досягнень [1, с. 55].
Оргашзацшно-методична система
розвитку творчих здiбностей, окрiм проектного напряму, передбачае
iндивiдуальну пiзнавальну дiяльнiсть, вiдвiдування музе&1&в, змагання, конкурси, рейтинги тощо [5]. Для розвитку уяви i фантазп використовують специфiчнi вправи, якi вчать студенпв бачити усi властивостi предмета [4, с. 112-113].
Мета статт1: порiвняння показникiв фiзичного стану студенток I курсу арх^ектурного та техшчних факультетiв та пiдтвердження необхiдностi внесення вщповщних змiн до навчально&1& програми цього контингенту тд час навчання на II кура.
Завдання: 1. Вивчення та узагальнення знань та досвщу стосовно навчання студенев техшчних та творчих спещальностей.
досд1дження, досд1дження та методи
Методи: теоретичний анал!з i узагальнення даних спещально! науково-методично! д1терaтури, педaгог1чне спостереження, педaгог1чне тестування, антропометричш методи функц1онaдьн1 методи кардюрестраторно! системи математично! статистики.
Виклад матер1алу. У досд1дженн1 взяло участь 100 студенток I курсу в1ком 17...18 рок1в п1сдя медогдяду та отримання дозволу в1д д1каря. Вс1 студентки дали згоду на обробку отриманих даних. Учасниць експерименту було розд1дено на дв1 п1дгрупи, задежно в1д факультету: I п1дгрупа - студентки арх1тектурного (п = 38) та II пщгрупа - техн1чного факультету (п = 62). Констатуючий експеримент проведено у 2019-2020 навчальному рощ на баз1 ДВНЗ «Придншровська державна академ1я буд1вництва та арх1тектури». Було дослщжено показники ф1зичного розвитку, ф1зично! п1дготовденост1, функц1онадьного стану та працездатност1 студенток. Обробка резудьтат1в проводилась у програм1 «Excel».
Серед антропометричних показник1в розгдядадися довжина, маса та охватн1 розм1ри т1да. Досд1дження проводились зранку, п1сдя легкого сн1данку, в св1тдому та теплому прим1щенн1 (t = 18...20 °C) за строгого дотримання загадьноприйнято! методики. Оц1нювади ф1зичний розвиток студент1в за допомогою методу 1ндекс1в. Серед р1зноман1ття 1ндекс1в ддя ощнювання пропорц1йност1 статури ми в1д1бради найб1дьш 1нформативн1: 1ндекс маси т1ла (IMT), 1ндекс П1нье та 1ндекси пропорц1йност1 окремих д1дянок т1да (грудно! кд1тки, тади, таза, стегна, гом1дки 1 плеча).
L2(м2)&
де т - маса т1да; L - довжина т1да.
За даними Всесв^ньо! оргашзацп охорони здоров&я шкала, показниюв 1МТ мае таку iнтерпретацiю: нормальна маса тша вiдповiдаe 1МТ 18,5...24,99; недостатня -16...18,4; надлишкова - 25...30; 1МТ понад 30 свщчить про стан ожирiння.
т (кг) ОГК (см).
Для характеристики форми тша студенток проведено вимгр охватних розмгргв - грудно! кл^ки, тали, таза, стегна,
Нормативи для оцшювання фiзичноT
гомшки i плеча за допомогою кравецько1 сантиметрово&1& с^чки з точнiстю до 0,5 см. Гармоншшсть форми тiла оцiнювали методом тдраховування гндексу
пропорцтностг (1П) шляхом дшення величини охватних розмiрiв рiзних частин тiла (см) на довжину тша (см) з порiвнянням фактичних та нормативних величин, як наведено в таблиц 2.
Для оцшювання ф1зично1
п1дготовленост1 використано тести i нормативи, що входили до щорiчного оцiнювання фiзичноi пiдготовленостi населення Укра1ни для дано1 вшово! групи (табл. 1). За кожен з отриманих результат нараховувалась вiдповiдна кiлькiсть балiв. Пiсля завершення тестування бали, отримаш за кожен з тестiв, тдсумовувались. Рiвень фiзичноi пiдготовленостi оцiнювали залежно вщ загальноi кiлькостi балiв.
Т а б л и ц я 1
шдготовленосп населення Укрш&ни*
№ п/п Тести Рiвень фiзичноl пщготовленосп
високий достатнш середнш низький найнижчий
Згинання 1 розгинання рук в упор1 > 25 21...24 18...20 15...17 < 14
або стрибок у довжину з мюця, см > 210 200...209 185...199 165...184 < 164
сидячи, см
- Сума бал1в 21...25 16...20 11...15 6...10 0...5
Примггка: * - для д1вчат, вжова категор1я 18...20 рок1в.
У сво!х дослiдженнях Г. Яровенко, Ю. Остапенко, В. Остапенко (2016) та С. Сологубова (2015) для визначення силово! витривалосп м&язiв задньоi поверхш тулуба рекомендують вправу «човник», пiдтверджуючi доцiльнiсть и використання за допомогою факторного аналiзу [6; 8]. За даними дослщниюв, вправа «планка» належить до найбшьш ефективних вправ для м^в черевного преса. В. Зюзь, Т. Бабич, В. Балухтiна (2019) для змщнення м&язiв хребта та плечового пояса рекомендують вправу «планка» з опорою на передплiччя або ж долош. О. Шинкарьова (2019)
використовуе вправу «планка» не тшьки як тренувальну, а й як контрольну для визначення ефективносп експериментальноi програми [3; 7].
Здатшстъ до тдтримки статичног ргвноваги визначено за стандартною пробою: стшка на однш ноз^ пщошва друго! ноги торкаеться колiна опорно!, руки вперед, очi заплющенi. У тренованих дiвчат час пiдтримання рiвноваги збiльшуеться у мiру полiпшення функщонального стану нервово-м&язовоi системи.
Для оцшювання функщонального стану студенток брали таю показники
кардюрестраторно! системи як частота серцевих скорочень (ЧСС), систашчний та дiастолiчний тиск (СТ та ДТ вщповщно) та частота дихання (ЧД), вимiрянi у станi спокою за стандартними методиками.
Нормативний штервал для здорово! людини показника ЧСС спокою встановлюе - 60...80 уд./ хв, СТ - 100...120 мм рт. ст.; ДТ - 60...80 мм рт. ст.; ЧД спокою - 16...18 дихальних акпв за хвилину.
Для визначення стшкосп оргашзму до гшоксп використовуються тести, що базуються на затримщ дихання: проби Штанге (затримка дихання на вдиху) та Генча (затримка дихання на видиху), що виконуються за стандартною методикою. Середнш показник проби Штанге для нетренованих людей - це здатнють затримувати дихання на вдиху на 40...50 с, з наростанням тренованосп час затримки дихання зростае, а в разi зниження або вщсутносп тренованосп - знижуеться. У разi захворювання або перевтоми цей час знижуеться на значну величину - до 30...35 с. Середнш показник проби Генча для нетренованих людей - здатнють затримувати дихання на видиху на 25...30 с, для тренованих - 40... 60 с i бшьше.
Проба Руф&е, що виконуеться за стандартною методикою, спрямована на оцшювання роботоздатносп серця тд час фiзичного навантаження. Ид час виконання проби перед навантаженням юпитованому дають можливють вщпочити в положены сидячи протягом 5 хв i визначають у нього ЧСС за 15 с ( Р1 ). Потiм упродовж 30 с виконуеться 30 глибоких присщань (одне присiдання за 1 с). Одразу пюля навантаження в положены стоячи знову пiдраховують ЧСС за 15 с ( Р2 ) i в положеннi сидячи пщраховують ЧСС за 15 с наприкшщ першо! хвилини вiдновлення ( Р3 ). 1ндекс Руф&е розраховуеться за формулою (3):
Результати оцшювались за величиною шдексу для 15...18 рокiв: менше 0,5 -вiдмiнна роботоздатнiсть; 0,5...5 - добра; 6...10 - задовшьна; 11...15 - слабка (середня
серцева недостатшсть); i вище 15 (сильна серцева недостатшсть).
Для бшьш детального дослщження фiзичного стану розраховано додатковий показник функцюнування системи кровообiгу:
Коефщент ефективност1 кровооб1гу (КЕК) обчислювали за формулою (4):
КЕК = (СТ-ДТ) ЧСС. (4)
У нормальному сташ вш складае 2 400...2 600 ум. од., тд час стомлення, перенапруження або перетренованосп збiльшуеться.
Для визначення адаптацшних можливостей студенток оцшювали адаптацшний потенщал (АП), що характеризуе можливосп органiзму щодо адаптацп до змш довкiлля. Рiвень адаптацiйного потенщалу визначаеться в балах за формулою (5):
АП = 0,011ЧСС + 0,014СТ + 0,008-ДТ + +0,009 т + 0,0014 В - 0,009-Ь - 0,27, (5)
де т - маса тша, кг; В - вш, роки; Ь -довжина тша, см.
Шкала оцшок змши й штерпретащя показника адаптацшного потенщалу: < 2,1 -задовшьна адаптащя; 2,11...3,2 - напруга механiзмiв адаптац^!; 3,21...4,3 -незадовiльна адаптащя; > 4,31 зрив адаптаци оргашзму.
О^м того, для оцiнювання рiвня обмiнно-енергетичних процесiв у мiокардi використовували гндекс Роб1нсона, що характеризуе стан регуляци серцево-судинно! системи та розраховуеться за формулою (6):
Оцшка рiвня процесiв енергетичного обмшу в мiокардi за шдексом Робiнсона: менше 69 - високий, 70...84 - вищий за середнш рiвень, 85...94 - середнiй, 95...110 -нижчий за середнш, понад 111 - низький рiвень процеав енергетичного обмшу в мюкардь
Основу дослщження склало
пщтвердження достовiрностi рiзницi
показникiв студенток арх^ектурного та технiчних факультетiв. Вихiднi даш: хП -результати студенток арх^ектурного факультету; х2г - результати студенток техшчних факультетiв; п - число випробуваних.
Порядок виконання розрахунюв:
п . (7)
I(X " х)2
л/п -1
У випадку нерiвного обсягу вибiрки та неоднакових числових дисперсiй:
£розрах. =
_ 2 2 +
Далi визначали число степенiв вiльностi: у = п1 + п2 - 2. Користаючись таблицею, за заданою величиною ¿р i розрахованим значенням у знаходили значення ¿-критер1ю Стьюдента.
Потсм порiвнювали значення I розраховане i ¿-критер^.
Якщо ^ розр. > ^ кр., розбiжнiсть достовiрна, а якщо I розр. < I кр. -недостовiрна. Для перевiрки достовiрностi за основу був прийнятий 5 % рiвень значущосп р.
Результати. Порiвняння антропо-метричних характеристик студенток архiтектурного i технiчних факультетiв не виявило суттево! рiзницi мiж даними показниками (табл. 2). Незважаючи на те, що середнш зрiст майбутнiх архiтекторiв був статистично вищим, нiж у дiвчат технiчних спецiальностей, а вс iншi параметри були пропорцiйно меншими, статистично пiдтвердженою була лише рiзниця мiж показниками iндексiв пропорцiйностi охвату плеча. Таким чином, наближеш до нижньо! межi норми показники шдекав пропорцiйностi охватних розмiрiв зумовили необхщшсть
використання силових вправ на заняттях iз дисциплiни «Фiзичне виховання» з уама дiвчатами II курсу.
Т а б л и ц я 2
Пор1вняння пропорцшносп ф1зичного розвитку студенток р1зних факультет1в
Студ. архитектурного факультету:(п = 38) Студ. техшчних факультепв (п = 62)
XI 5 6 - 5 6 / розр.
Зр1ст, см - 168 0,87 5,294 165,7 0,668 5,216 2,058**
Зактчення таблиц1 2
Вага, кг - 57,21 1,309 7,96 58,68 1,164 9,095 0,847*
Примита: * - р1зниця не в1ропдна, ** - р1зниця в1ропдна: tрозр > 1,98 (р < 0,05).
Виявлеш показники iндексу
пропорцiйностi охвату плеча майбутшх архiтекторiв були нижчими за нормативы, що зумовило збiльшення кшькосп силових вправ, спрямованих на розвиток м&язово! маси верхнiх кiнцiвок у 1х навчальнiй
програмi з дисциплши «Фiзичне виховання» на II кура.
Анaлiз фiзичноi пiдготовленостi обстежених студенток (табл. 3) свщчив про й переважно низький рiвень (див. табл. 1).
Т а б л и ц я 3
Порiвняння фiзичноТ шдготовленосп студенток рiзних факульте^в за результатами щорiчного оцшювання фiзичноТ пiдготовленостi населення УкраТни
Тестовi вправи: Студ. I курсу ДВНЗ ПДАБА (п = 100) Результати статистичн. моршнянни
Студ. архитектурного факультету:(п = 38) Студ. техшчних факультепв (п = 62)
XI 5 6 Х2 5 6 t розр.
Р1вном1рний б1г 2 000 м, с 13,48 0,28 1,704 13,30 0,20 1,533 0,543*
Згинання 1 розгинання рук в упор1 лежачи, раз 13 0,94 5,73 13,89 0,96 7,46 0,668*
Стрибок у довжину з м1сця, см 172,58 2,71 16,49 166,24 3,32 25,94 2,067**
Ыг 100 м, с 16,85 0,17 1,037 17,37 0,13 1,05 2,446**
Човниковий б1г 4х9 м, с 10,49 0,081 0,50 10,52 0,07 0,50 0,283*
Примiтка: * - рiзниця не вiрогiдна, ** - рiзниця вiрогiдна: tрозр > 1,98 (р < 0,05).
Зактчення таблиц1 3
Нахил тулуба вперед з положения сидячи, см 15,74 1,09 6,65 16,19 0,93 7,27 0,310*
Тест на р1вновагу, с 65,63 10,88 66,16 85,23 10,40 81,28 1,316*
Вправа «планка», с 98,47 8,50 51,72 101,43 7,35 57,40 0,266*
Вправа «човник», с 87,63 6,13 37,30 96,25 5,30 42,98 1,060*
Проведет дослщження виявили статистично достовiрну рiзницю мiж середнiми показниками «стрибок у довжину» та «б^ 100 метрiв» архiтектурного i технiчного факультетiв, що свiдчить про бiльшу здатнiсть майбутшх архiтекторiв до прояву швидкiсних якостей та вибухово! сили нижнiх кшщвок. Отриманi результати пiдтверджують необхiднiсть додаткового розвитку цих якостей у дiвчат техшчних факультетiв. За iншими показниками фiзичноi пщготов-леностi статистичнодостовiрноi рiзницi мiж факультетами виявлено не було.
Порiвняльний аналiз показникiв функцiонального стану студенток рiзних факультетiв також не виявив суттево!
статистичнодостовiрноi рiзницi мiж !х середнiми показниками (табл. 4). Достовiрна розбiжнiсть мiж показниками дiвчат рiзних факультетiв була виявлена лише за показником, що дае оцшку працездатносп серця пiд час фiзичного навантаження за пробою Руф&е. О^м того, середнiй показник коефiцiента ефективносп кровообiгу в дiвчат архiтектурного факультету виходив за межi норми та свщчив про перенапруження системи кровооб^у.
Отриманi данi свiдчили про необхщнють цiлеспрямованого збiльшення функцiональних резервiв серця та системи кровооб^у в дiвчат архiтектурного факультету.
Т а б л и ц я 4
Порiвняння функцюнального стану студенток рпних факультетiв
Показники: Нормативш штервали Студ. I курсу ПДАБА (п = 100) Результати статистичн. пор1вняння
Студ. архтгектурпого ф-ту: (п = 38) Студ. техшчних факультепв (п = 62)
XI 5 6 Х2 5 6 t розр.
ЧСС спокою, уд./хв. 60...80 80,61 2,565 15,604 77,38 1,61 12,576 1,075*
СТ, мм рт. ст. 100...120 108,03 2,07 12,60 107,44 1,30 10,14 0,245*
ДТ, мм рт. ст. 60...80 71,05 1,37 8,31 70,97 0,92 7,22 0,052*
Примтка: * - рiзниця не вiрогiдна, ** - рiзниця вiрогiдна: tрозр > 1,98 (р < 0,05).
Зактчення таблицi 4
ЧД спокою, раз 16...18 17,21 0,79 4,805 16,71 0,463 3,619 0,553*
Проба Штанге, с 40...50 41,368 2,163 13,157 45,09 1,786 13,952 1,344*
Проба Генча, с 25...30 29,02 1,83 11,127 25,34 10,92 1,40 1,62*
Ш. Руф&е, ум. од. 0...10 14,2 0,8614 5,239 11,82 0,666 5,201 2,206**
КЕК, ум. од. 2 400...2 600 3031 159,25 968,68 2825 92,18 719,97 1,036*
АП, ум. од. Менше 2,11 1,725 0,057 0,345 1,714 0,035 0,273 0,161*
!нд. Робшсона, ум. од. Менше 111 87,88 3,82 23,21 83,36 2,20 17,185 1,037*
Висновки. Проведене дослщження виявило, що бшьшють показникiв фiзичного розвитку обстежених дiвчат збiгаються з нормативними та не потребують додаткового впливу на них або цшеспрямовано!& корекцп маси тша, а також пiдтвердило необхiднiсть використання силових вправ на заняттях iз дисциплiни «^зичне виховання» з уама дiвчатами II курсу.
Окрiм того, обгрунтовано необхiднiсть внесення додаткових змш до навчальних програм рiзних факульте^в iз дисциплiни «^зичне виховання» для вказаного контингенту студенев пiд час 1х навчальних занять на II кура:
- на заняттях iз дисциплши «^зичне виховання» технiчних факультетив потрiбно цiлеспрямовано розвивати швидкiснi якост
та вибухову силу нижнiх кшщвок; пiд час навчання потрiбно враховувати специфшу абстрактно-символiчного мислення
студентiв;
- на заняттях iз дисциплiни «^зичне виховання» на архiтектурному факультетi потрiбно робити акцент на розвитку витривалосп (що сприяе полiпшенню стану серцево-судинно!& системи), а також додатково розвивати силу верхшх кiнцiвок; пiд час навчання потрiбно враховувати специфiку образного мислення студентив.
У ходi дослщження пщтверджено, що цей контингент може займатися фiзичним вихованням за навчальними програмами для студенток II курсу низького рiвня фiзичноi пiдготовленостi i не потребуе спецiальних реабiлiтацiйних заходiв i значних обмежень у тренувальному процесi.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
REFERENCES
Надшшла до редакци: 11.05.2020 р.